Перша зустріч Робочої групи з розробки моделі обов’язкового медичного страхування (ОМС) відбулася 9 квітня 2014 року в Нацкомфінпослуг. Під час обговорення учасники ринку, досвід роботи яких налічує більше 10 років, поділилися досвідом роботи, напрацьованими матеріалами та дійшли консенсусу щодо першочергових рішень, які необхідно прийняти з метою масового впровадження моделі добровільного медичного страхування (ДМС), яке після певного удосконалення може

материалы в тему: 27.02.20 В РФ лишь 10% фирм оплачивают сотрудникам медстраховку 23.02.22 Пожар на перевозившем элитные авто судне Felicity Ace нанес ущерб на 137 млн евро 15.04.22 ФССУ профінансував надання матеріального забезпечення за заявами роботодавців по 12 березня 22.02.22 ФССУ направил на пособия по временной нетрудоспособности 41,4 млн грн 18.02.22 Фонд социального страхования направил на пособия по временной нетрудоспособности 29,37 млн грн

стати моделлю ОМС. За словами Володимира Зеленого, заступника генерального директора ТДВ СК «НАФТАГАЗСТРАХ», одним із головних питань, яке стоїть як при запровадженні ОМС в Україні так і при подальшому розвитку ДМС – це організація медичного страхування на підприємствах. Як стимулювати роботодавців розпочати сам процес медичного страхування працівників? Адже сплата страхових внесків самостійно для працівників підприємств часто є непід’ємним фінансовим навантаженням. Згідно статистичних даних, в нашій державі налічується 15 млн. працюючих осіб. Кожен працюючий протягом року в середньому знаходиться на лікарняному ліжку 8 днів. За один робочий день кожен працюючий поповнює ВВП держави на 41 дол США. За 8 днів - 328 дол США. Якщо перемножити цю суму на 15 млн. працюючих – отримуємо 5 млрд. дол США.

Досвід компаній, які працюють із цим видом страхування, демонструє що кількість робочих днів у застрахованої особи в порівнянні з незастрахованою зменшується від 30 до 50%.

Наприклад, за останні 12 років, коли на всіх залізницях України запроваджено добровільне медичне страхування, середнє перебування на лікарняному ліжку скоротилося на 40%. Скоротилося на 44% кількість тяжких захворювань, таких як інсульти та інфаркти, на 32% скоротилась кількість захворювань органів дихання, на 23% скоротилась кількість захворювань нервової системи, навіть кількість злоякісних захворювань зменшилась на 12%.

"Це досягнуто за рахунок того, що застрахована особа швидко приймає рішення про початок лікування, або проходження професійного медичного огляду, коли за лікування сплачує Страхова компанія. Поряд з цим

незастрахована людина відкладає лікування на останній момент, що у подальшому значно ускладнює та затягує період одужання", - пояснює Володимир Зелений.

При підрахунку, якщо в державі були б застраховані всі працюючі, економічний ефект міг би скласти 25-30 млрд. грн. в рік. Проте необхідно вирішити питання щодо податкового навантаження власників підприємств та самих страхувальників. Одним із методів стимулювання керівників можна вважати введення податкових пільг.

Представники ЛСОУ та УФУ підготували пропозиції щодо внесення змін до Податкового кодексу з метою зменшення податкового навантаження як на страхувальника, так і на підприємство. Було запропоновано перелік законів та статей, які повинні зазнати змін. Насамперед це стосується податку на прибуток, визначення об'єкта оподаткування, коли враховуються витрати подвійного призначення, особливостей віднесення до складу витрат сум внесків на соціальні заходи, податку на доходи фізичних осіб (у частині визначення бази оподаткування та податкової знижки). Разом з тим представники страхового ринку розуміють, що за умови введення пільг, виникає необхідність донаповнення бюджету. А тому було запропоновано певні компенсатори, які можна використати, наприклад оподаткування інших видів страхування.(табл.). Друга проблема знаходиться в площині відносин, які виникають між страховою компанією та лікувальним закладом (надалі - ЛЗ). На думку представників СК «Оранта-Січ» та «Дніпроінмед» заклади охорони здоров’я не завжди можуть визначитися із механізмом ціноутворення. Взагалі існує декілька суто економічних проблем. Одна з них - лікувальні заклади не можуть отримувати гроші від страхової компанії тому, що існуючий порядок перерахунку грошей на нарахування додаткової виплати не передбачено. Задля того, щоб ЛЗ мав таку можливість йому необхідно стати підприємством. Тоді нарахування буде робити не казначейство, а саме підприємство. Але, на думку фахівців, необхідно передбачити перехідний період, під час якого ЛЗ можуть вступати в договірні відносини із СК, надасть можливість формувати ціну на послуги. Наступна проблема - необхідно визначитися з переліком СК компаній, що беруть участь в ОМС, вимогами до них, вимогами до ЛЗ, розподілити види меддопомоги які відносяться до компетенції держави та до компетенції СК, можливістю участі приватних лікарень та приватних лікарів. Ще одне слабке місце - відсутність медико-економічних стандартів (МЕС). Проте допомогу у вирішенні економічних питань можуть взяти на себе члени Товариства актуаріїв України. Юрій Іванько зауважив,що напрацьовано багатий досвід за роки існування медичного страхування. Але й досі не знайшли рішення певні завдання: відсутність єдиних правил розрахунку вартості медичної послуги(наприклад приватна лікарня, або бюджетна). А отже необхідно розробити методологію вартості послуг. Існуючі медико-економічні стандарти були розроблені на базі залізничних клінік. Однак вартість в рамках одного стандарту може варіюватися залежно від вартості медикаментів або способу дослідження.Крім того необхідно визначити яку частину сплачує держава , а яку громадянин, або підприємство. Визначення обсягу послуг. Вся модель будувалася на кількостях відвідування, не існувало поняття страховий випадок. Тому необхідно створення аналітичного центру у співдружності з великими компаніями, щоб скориставшись їх статистичними даними зробити висновки та провести експертну оцінку того, щоб було напрацьовано. Отже необхідно розпочати процес інформатизації за єдиними стандартами. Наразі у ЛЗ не існує системобліку хворих та кількості та якості звернень. Отже складно провести моніторинг і створити стандарти.Необхідно впровадження госпітальних систем та фінансова підтримка для їх створення та агрегована база даних страховиків. Свої зауваження до процесу створення моделі ДМС запропонував експерт Інституту Ризику Віктор Дольник. Перш за все він звернути увагу присутніх на необхідність прийняття рішення щодо моделі такого страхування: фондову, податкову, змішану з державним контролем, приватне страхування але обов'язкове? Способи рішення з'являться потім. Головне щоб на початковому етапі система була наповнена фінансами, а ЛЗ почнуть отримувати кошти. Потім можна вводити лікування за нозологією та розробляти на базі аналізу даних, медико-економічні стандарти. Тоді ж можна розробити градацію цін та послуг, які отримає застрахована особа. Крім того, присутні звернули увагу на той факт, що за відсутності нормативної бази та за створених умов на базі державних ЛЗ стали організовувати так звані лікарняні каси. «Діяльність цих установ ніяк контролюється, отже є поза законом», - зазначила генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова. Оскільки за ознаками діяльність лікарняних кас стосується надання фінансових послуг, ці організації мають включатися до переліку фінансових установ, вноситися до реєстру та регулюватися певною мірою Нацкомфінпослуг. Проте це питання залишається досі невирішеним, а отже якість надання ними послуг населенню не гарантується державою.